|
|
Драконячі пісні» — балет-притча
Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
11 листопада, вівторок
Поширити у Facebook
8 листопада простір Loft Stage Харківської національної опери знову став місцем, де народжується справжнє мистецтво — чуттєве, глибоке, сповнене сенсу.
Цього разу глядачі занурилися у дивовижний світ філософської містерії «Драконячі пісні» — балету-притчі, створеного на музику сучасного українського композитора Максима Коломійця.
Це вистава-подорож у найпотаємніші куточки людської душі, де призначена зустріч зі своїм справжнім «я». Адже кожен із нас має власних драконів — страх, сумнів, біль — і лише любов здатна їх приручити.
Постановку втілила заслужена артистка України Антоніна Радієвська, художня керівниця балетної трупи Харків Опера. Хореографічна мова балету глибоко символічна, але водночас жива і щира. Вона не диктує глядачеві зміст — вона запрошує до співпереживання, до внутрішнього діалогу. Саме тому «Драконячі пісні» сприймаються не як сюжет, а як стан — тонкий, інтимний, проникливий.
Артисти балету Харків Опера говорили з публікою мовою пластики, світла й дихання. Це була поезія в русі, сповідь тіла, яке відчуває, страждає й зцілюється.
На сцені розгорталася справжня візуальна симфонія, де звук, відео, світло і танець спліталися в єдине художнє полотно.
Неймовірного емоційного напруження досягло фінальне адажіо, у якому злилися всі теми вистави — кохання, довіра, свобода. У дуеті Антоніни Радієвської (Анінотна) та Бориса Вендеревських (Тіамат) час, здавалося, зупинився. Їхній танець — ніжна й вражаюча сповідь.
Над створенням вистави працювала команда митців, кожен з яких вклав у неї часточку своєї душі:
• Авторка лібрето — Жанна Чепела;
• Художник з костюмів — Костянтин Пономарьов;
• Авторка відеоконтенту — Карина Мозир.
«Драконячі пісні» — це балет, після якого хочеться помовчати, аби не зруйнувати крихку тишу, де звучать власні почуття.
Композитор:Максим Коломієць
Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
|